Це музей без стін з живою колекцією з понад 4000 різновидів дерев, чагарників, ліан та трав’янистих рослин. Єдиний громадський сад у столичному регіоні Нью-Йорка, який практикує унікальне поєднання класичної садівничої майстерності та сміливого дизайну. Це 28 акрів мальовничих садів, лісових стежок та історичних маєтків з видом на річку Гудзон. Про таке унікальне поєднання природи, мистецтва й історії в одному просторі — далі на bronx.name.
Багата геологічна та соціальна історія
Ландшафт, на якому розташований Wave Hill, має давнє геологічне коріння. Мільярд років тому тут сформувалися тверді породи — фордгемський гнейс та манхеттенський сланець. Льодовики, які тисячоліттями накривали регіон, поступово відступили. М’якший мармур сформував долину річки Гудзон. Першими людьми, що ступили на ці землі, були палеоіндіанці — мисливці-збирачі, які переслідували мамонтів.
Землі, що тягнуться від Мангеттена до Покіпсі, стали домівкою для племені ленапе. Вони полювали, збирали морські дари, вирощували кукурудзу, квасолю та гарбузи, торгували з іншими племенами й подорожували річкою Гудзон (відомою як Муххеакантук) у човнах з тюльпанових дерев.
З прибуттям голландців у 1600-х роках виникла напруга, особливо через концепцію володіння землею.
До середини XVIII століття більшість ленапе були змушені залишити свої рідні землі через хвороби, конфлікти та примусове переселення. В ті часи територія сучасного Wave Hill увійшла до великого маєтку Адріана ван дер Донка, а згодом — до маєтку Філіпсбург, що належав Фрідріху Філіпсу III. Після конфіскації землі під час революції територію було розділено й продано фермерам.
Два визначні будинки-пам’ятки
Все почалося у 1836 році, коли Вільям Льюїс Морріс та його дружина Мері купили ділянку землі у Рівердейлі. Вже на початку 1840-х років з’явився будинок, побудований у модному тоді стилі грецького відродження з сірого польового каменю. У 1866 році маєток придбав відомий видавець Вільям Генрі Епплтон. Тоді ця частина Бронкса перетворювалась на літню резиденцію нью-йоркської еліти. Епплтони перебудували дім у вікторіанську віллу, додавши третій поверх, мансардний дах та ліхтар.
У 1903 році будинок перейшов у руки Джорджа Перкінса. Він здавав Wave Hill в оренду знаменитостям. Тут жили:
- молодий Теодор Рузвельт;
- композитор Артуро Тосканіні;
- Марк Твен зі своєю родиною;
- королева-мати Єлизавета під час візиту у 1956 році;
- Бешфорд Дін — вчений, ексцентричний колекціонер середньовічних обладунків (для нього навіть збудували спеціальну залу у замковому стилі, щоб розмістити його велику колекцію).
У 1933 році донька Перкінса, Дороті, оселилась тут зі своїм чоловіком Едвардом Фріменом. Вони запросили архітектора Олівера Перрі Мортона, щоб осучаснити будинок, видаливши вікторіанські елементи та додавши крило у стилі англійської сільської садиби.
Інша відома будівля на території Wave Hill — Glyndor House. Тут розташована мистецька галерея та адміністрація. Але спершу тут стояла вілла з романтичною назвою Nonesuch, збудована в 1860-х роках Олівером Гарріманом у вікторіанському стилі. У 1895 році її також придбав Джордж Перкінс. Він додав чудову веранду з видом на північ та ґанок з видом на південь.
Та у 1926 році, після удару блискавки, Glyndor сильно постраждав. Вдові Перкінса довелось вирішити: відновлювати чи будувати заново. Вона обрала другий варіант і в 1928 році на тому ж фундаменті з’явився Glyndor II — менший за масштабом, але витончений. У ньому місис Перкінс прожила до кінця своїх днів.
Сади та основні локації Wave Hill
- Пергола.
На великій галявині, серед зелені та тиші, височіє пергола — елегантна італійська конструкція, яка ніби обрамляє живу картину річки Гудзон. Навесні та влітку її оплітають тропічні й однорічні рослини. Росте навіть не декоративне, а справжнє ківі. Ввечері тут панує особлива атмосфера — неймовірний вид та духмяний аромат занурює у яскраві глибокі відчуття.
- Квітник.
Квітник у Wave Hill — це огорнутий сільським дерев’яним парканом сад, що дихає мистецтвом. Тут кожна локація, як витканий вручну гобелен — з багаторічників, однорічників, цибулин, чагарників та навіть овочів. У кожної клумби — своя кольорова мелодія. У центрі — симетрично висаджені сезонні композиції в контейнерах, що постійно змінюються.
- Сад трав.
Це не просто ботанічна колекція, а справжній живий підручник. Тут ростуть кулінарні й лікарські трави, а також рослини з практичним призначенням — від китайського індиго до бавовни й льону.
- Сухий сад.
Місце, створене для рослин, що звикли до посушливого клімату. Його ґрунти полегшені піском, аби забезпечити бездоганний дренаж, а кам’яні мури захищають від вітру. Тут ростуть декоративні рослини, що зазвичай буяють на середземноморських схилах та вапнякових скелях.
- Консерваторія Марко Поло Стуфано.
Між двома історичними маєтками стоїть оранжерея, присвячена пам’яті садового директора Марко Поло Стуфано. Побудована 1906 року, вона пережила перебудову, зберігши тільки історичний портик.
Тут — кілька мікросвітів.
У Пальмовому будинку — ароматні квіти й великі листяні рослини, які влітку переселяються у Квітник.
У Тропічному будинку — джунглі з вологими стінами, папоротями та бромеліями, обладнані системою зволоження, що імітує дощовий ліс.
У Будинку кактусів та сукулентів — пустельний світ, де понад 1100 рослин живуть на піднятих лавках, розділені за континентами: зліва — Америка, справа — решта світу.
- Альпійський будинок Т.Г. Еверетта.
Альпійський будинок створений спеціально для тендітних жителів гірських хребтів. Тут, під скляним дахом, процвітають рослини, які в природі виживають у негоді, над хмарами. Цей куточок названий на честь Т.Г. Еверетта, вчителя та натхненника першого садового директора Wave Hill — Марко Поло Стуфано. Саме після подорожі до Королівського ботанічного саду К’ю у 1965 році Стуфано уявив собі подібний простір у Бронксі — і втілив його.
«Це як галерея дорогоцінностей, тільки замість коштовностей — крихітні альпійські рослини. І це не Мангеттен — це диво в Бронксі», — казав Том Крістофер, садовий письменник.
- Дикий сад.
На найвищій точці Wave Hill розкинувся Дикий сад — природний, на перший погляд, але продуманий до деталей. Вільяма Робінсона, цей сад розповідає про гармонію людини з ландшафтом. Тут перші проліски та крокуси з’являються в кінці зими, а останні айстри й шавлії — у жовтні. Протягом усього сезону змінюється колірна палітра, мов жива акварель.
Корисна інформація для відвідувачів
Wave Hill — це не просто сад. Це місце, де природа надихає на пізнання. Тут створено насичені освітні програми, які мають спільну мету — пробудити цікавість, сприяти творчому мисленню, зміцнити зв’язок між людиною й природним світом.
Є програми:
- Для дорослих.
Прогулянки з гідами, лекції, воркшопи та велнес-програми протягом усього року — нагода відпочити й дізнатися більше про природу від експертів Wave Hill та запрошених фахівців.
- Для дітей та родин.
Програми, що допомагають дітям досліджувати світ через гру, мистецтво й природу. Тут вони розвивають спостережливість, уяву й допитливість.
- Для шкіл та педагогів.
Шкільні групи та вчителі можуть брати участь у програмах, орієнтованих на природу й творчість, із залученням до польових досліджень й створення мистецьких проєктів.
- Молодіжні стажування.
Оплачувані стажування для підлітків та молоді — можливість спробувати себе в екологічній сфері, мистецтві чи роботі з громадою.
Що варто знати перед візитом у Wave Hill:
- Відчинено з вівторка по неділю з 10:00 до 17:30. Вхід — до 17:00. Щочетверга вхід безоплатний (окрім організованих груп).
- Є внутрішня зона паркування та додаткова — у Riverdale Park. Місця надаються за принципом черги.
- Для відвідувачів з обмеженою мобільністю передбачено спеціальний транспорт (на жаль, не до всіх ділянок через особливості рельєфу) та ручні інвалідні візки.
- Якщо ви плануєте професійне знімання (із реквізитом, апаратурою чи постановкою), потрібен дозвіл та попередня реєстрація. Весільні, портретні та комерційні сесії — лише з дозволу й оплатою.
- Їжу можна приносити до спеціальних зон пікніка: біля галереї Glyndor або на нижньому газоні.
- Не можна приносити ковдри, стільці, м’ячі, ролики, скейтборди, дрони, фрисбі та подібне — все, що може пошкодити сади.
- Куріння та вейпінг заборонені.
- Групові візити (від 15 осіб) потребують попереднього бронювання щонайменше за 2 тижні. Безоплатний вхід у четвер для них не діє.
- Організовані зібрання, фотосесії, святкування — тільки з дозволу.
Wave Hill — не просто сад. Це простір споглядання та втечі від міської метушні, який надихав покоління митців, науковців й політиків.