У Бронксі є кілька чудових парків. Кожен з них має свою унікальну історію. Сьогодні розкажемо про парк Van Cortlandt, який відомий своїм незвичним поєднанням історичних памʼяток, мальовничої природи та сучасного спортивного комплексу. Далі на bronxname.
Індіанські племена, голландці та англійці у боротьбі за сприятливі землі
Історики стверджують, що ліс на території сучасного парку Van Cortlandt існує вже 17 тисяч років. Перші згадки про поселення індіанських племен відносяться до XIV-XV століття. Це місце було дуже сприятливим для життя, адже мало багато природних ресурсів для виживання: рівнини для господарювання, ліси для полювання та водойми для рибальства.
На початку XVII століття ділянку землі між струмком Спуйтен-Дуйвіль та Йонкерсом індіанці продали Вест-Індській компанії. Першим голландським поселенцем став у 1646 році Адріан ван дер Донк. Він назвав свою нову власність «Колен Донк» й збудував там будинок.
Ван дер Донк помер у 1655 році. Того ж року місцеве індіанське населення тимчасово захопили Новий Амстердам під час так званої «Персикової війни», змусивши поселенців, включаючи вдову ван дер Донка, втекти на Мангеттен. Потім у 1664 році ці землі захопили англійці. У 1668 році частину землі купили англійський токар Вільям Беттс та його зять Джордж Тіббетт, на честь якого згодом назвали Тіббеттс Брук. Наступним власником території сучасного парку став Фредерік Філіс.
Панування родини Ван Кортландт
І ось, наприкінці XVII століття нарешті історія підводить нас до людини, яка залишила значний слід в історії. Саме на її честь було названо парк, який став третім за величиною у Нью-Йорку. В середині 1690-х років Ван Контландт викупив землю у Філіпса та почав активно облаштовувати придбану територію. У 1699 році він перегородив Тіббеттс-Брук, щоб забезпечити енергією свою лісопилку, а згодом й млин на озері. У 1732 році Кортландт придбав ще одну ділянку у родини Тіббетт та зробив велику зернову плантацію. У 1739 році маєток та всі угіддя перейшли до його сина Фредеріка, який у 1748 році розпочав будівництво великого родинного будинку, але помер до його завершення. Продовжив династію його син — Джеймс, який у 1749 році заснував сімейне кладовище, відоме як «Пагорб Сховища».
У буремні революційні часи маєток Кортландтів постійно був в епіцентрі подій. Землі родини Кортландт використовувалися під час Американської революції як лоялістами, так і патріотами через активну роль Джеймса на початку конфлікту. Спочатку британський генерал Вільям Хау зробив цей будинок штаб-квартирою. Проте Кортландти прагнули залишатися нейтральними у війні. Згодом ці землі використовували патріоти.
«Пагорб Сховища» навіть був якийсь час схованкою для важливих паперів, які Кортландт передав уряду після закінчення конфлікту.
Непростий шлях до створення парку
XIX століття стало часом більш-менш сталого миру та розвитку. Всі втомилися від постійних суперечок за території та зосередилися на створенні кращих умов життя для населення. У 1830-х роках, зростаючи, місто Нью-Йорк потребувало більшого водопостачання. У березні 1833 року майор Девід Бейтс Дугласс отримав завдання провести інженерні дослідження для Старого Кротонського акведуку. Було затверджено новий маршрут, який простягався від річки Кротон на півночі штату до центральної частини Мангеттена. У будівництві брали участь від 3000 до 4000 робітників, які завершили проєкт за п’ять років. Для забезпечення доступу до акведука була побудована сторожка в межах сучасного парку Van Cortlandt.
Статтю про ще одну відому річку у Бронксі читайте за посиланням.
У 1876 році Фредерік Ло Олмстед отримав завдання дослідити Бронкс й скласти карту вулиць, враховуючи місцеву географію. Він звернув увагу на природну красу маєтку Ван Кортландта, порівнюючи його з Центральним парком, який він спроєктував, й рекомендував місту придбати цю землю. У листопаді 1881 року було засновано Асоціацію парків Нью-Йорка. Тоді знову повернулися до питання перетворення старого маєтку на паркову зону. Але ця ініціатива мала як прихильників, так і активних протестувальників, які вважали нераціональним спрямовувати величезні кошти на прості парки, тоді як інша інфраструктура потребує їх набагато більше. Та попри це, підтримка з боку газет та впливових осіб допомогла подати петицію до Сенату штату Нью-Йорк, а згодом і до Асамблеї.
Зрештою, парки були створені попри заперечення таких відомих осіб, як мер Вільям Рассел Грейс та контролер Едуард В. Льов. Про інші міські парки, що були створені у ті ж часи, читайте у статтях: Pelham Bay Park та Bronx Park.
Поява у Нью-Йорку нового центру спортивного та громадського дозвілля
Приватна власність маєтку Кортландтів була продана міській владі Нью-Йорка та перетворена на громадський парк у 1888 році. Більшість зернових полів стало великою галявиною, що отримала назву «Парадний майданчик», а особняк Ван Кортландта став громадським музеєм. Були проведені масштабні роботи з розчищення чагарників та прокладання широких пішохідних доріжок, включаючи вузькі стежки до сімейного кладовища Ван Кортландта, що розташоване на сусідніх скелях.
Окремою програмою облаштування парку стала організація спортивних зон на Парадному майданчику. Поле для гольфу Van Cortlandt, яке стало першим та найстарішим публічним полем для гольфу в США, відкрилося 6 липня 1895 року.
Спочатку парк не дуже активно залучали до спортивних заходів. У перший рік було видано лише кілька дозволів на теніс, бейсбол та футбол. Парадний майданчик почав на повну використовуватися з 1902 року, коли були додані поля для гри в поло. Зараз на території парку розташовано безліч різноманітних спортивних локації, що обладнані за сучасними технологіями та стандартами. Окрім вищезазначених, є окремі зони для баскетболу, софтболу, легкої атлетики, плавання, крикету, регбі, верхової їзди тощо.
За естетичні аспекти нового парку відповідали керівники садівничих проєктів. Біля особняка зʼявився прекрасний «Колоніальний сад», для нього сюди спеціально завозили родючу землю та рідкісні породи дерев. Сад був спроєктований Семюелем Парсонсом. Його почали будувати в 1902 році та відкрили в червні наступного року. Але через якийсь час було виявлено, що якість будівництва «Колоніального саду» була низькою, що створювало складнощі в обслуговуванні. Всі конструкції довелося підняти на 1,1 м. Дерев’яні містки замінили кам’яними. Багато рослин загинули під час цього процесу, адже реконструкція затягнулася на два роки через нестачу фінансування.
Парк сьогодні збирає щодня тисячі відвідувачів. Тут справжній рай для спортсменів, адже різноманіття та укомплектування спортивних локацій вражає. Парк має багато маршрутів для прогулянок, кілька дитячих майданчиків та всю необхідну інфраструктуру.
Особливо багато людей тут навесні та влітку. Мешканці Нью-Йорка та гості міста приходять до парку за свіжою прохолодою, яку можна знайти в рясному лісі та біля найбільшого прісноводного озера в Бронксі.
Цінувачі історії точно отримають задоволення від відвідування найстарішої збереженої будівлі в Бронксі (будинок Ван Кортландта) та найстарішого публічного поля для гольфу в США.